Приказ 552 моз украины внутрибольничная инфекция

Обновлено: 27.03.2024

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 648 Про внесення змін до Розподілу кисневих станцій для забезпечення опорних закладів охорони здоров'я, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 грудня 2021 року № 2876

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 645 Про проведення клінічних випробувань лікарських засобів та затвердження суттєвих поправок

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 644 Про екстрену державну реєстрацію лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, препаратів крові, що постачаються в Україну на період введення воєнного стану, під зобов’язання

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 643 Про внесення змін до Розподілу вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, розчинника, шприців ін’єкційних стерильних та контейнерів, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 грудня 2021 року № 2833

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 642 Про внесення змін до Розподілу вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та шприців ін’єкційних стерильних, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 грудня 2021 року № 2804

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 638 Про внесення змін до Розподілу лікарських засобів для лікування дітей, хворих на гемофілію типів А або В або хворобу Віллебранда, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2019 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05 лютого 2021 року № 180

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 636 Про внесення змін до Розподілу лабораторних реагентів для діагностики та лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2020 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1072

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 635 Про внесення змін до Розподілу лабораторних реагентів для діагностики та лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2020 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 липня 2021 року № 1353

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 633 Про внесення змін до Розподілу лікарських засобів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2020 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 грудня 2021 року № 2859

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 632 Про внесення змін до Розподілу лікарських засобів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 грудня 2021 року № 2905

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 631 Про Розподіл лікарських засобів для лікування онкологічних хворих, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2019 рік

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 648 Про внесення змін до Розподілу кисневих станцій для забезпечення опорних закладів охорони здоров'я, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 грудня 2021 року № 2876

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 645 Про проведення клінічних випробувань лікарських засобів та затвердження суттєвих поправок

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 644 Про екстрену державну реєстрацію лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, препаратів крові, що постачаються в Україну на період введення воєнного стану, під зобов’язання

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 643 Про внесення змін до Розподілу вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, розчинника, шприців ін’єкційних стерильних та контейнерів, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 грудня 2021 року № 2833

16.04.2022 Наказ МОЗ України від 16.04.2022 № 642 Про внесення змін до Розподілу вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та шприців ін’єкційних стерильних, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 грудня 2021 року № 2804

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 638 Про внесення змін до Розподілу лікарських засобів для лікування дітей, хворих на гемофілію типів А або В або хворобу Віллебранда, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2019 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05 лютого 2021 року № 180

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 636 Про внесення змін до Розподілу лабораторних реагентів для діагностики та лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2020 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1072

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 635 Про внесення змін до Розподілу лабораторних реагентів для діагностики та лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2020 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 липня 2021 року № 1353

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 633 Про внесення змін до Розподілу лікарських засобів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2020 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 грудня 2021 року № 2859

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 632 Про внесення змін до Розподілу лікарських засобів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 грудня 2021 року № 2905

15.04.2022 Наказ МОЗ України від 15.04.2022 № 631 Про Розподіл лікарських засобів для лікування онкологічних хворих, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2019 рік

Действия медицинского работника при аварийной ситуации.

В каждом лечебно-профилактическом учреждении должен быть разработан Алгоритм действия медицинского персонала при аварийной ситуации и на основании:

Профилактические мероприятия при попадании инфекционно опасных биологических инфицированных ВИЧ жидкостей на кожу и слизистые, а также при уколах и порезах:

В случае порезов и уколов немедленно:

При попадании крови или других биологических жидкостей на кожные покровы:

При попадании крови и других биологических жидкостей пациента на слизистую глаз, носа и рта:

При попадании крови и других биологических жидкостей пациента на халат, одежду:

Примечание:

- как можно быстрее начать прием антиретровирусных препаратов в целях постконтактной профилактики заражения ВИЧ.

Обследование пострадавшего медработника после аварийной ситуации.

В соответствии с пунктом 8.3.3.2. СП 3.1.5. 2826-10 необходимо в возможно короткие сроки после контакта обследовать на ВИЧ и вирусные гепатиты В и С лицо, которое может являться потенциальным источником заражения и контактировавшее с ним лицо. Обследование на ВИЧ потенциального источника ВИЧ-инфекции и контактировавшего лица проводят методом экспресс-тестирования на антитела к ВИЧ после аварийной ситуации с обязательным направлением образца из той же порции крови для стандартного тестирования на ВИЧ в ИФА. Образцы плазмы (или сыворотки) крови человека, являющегося потенциальным источником заражения, и контактного лица, передают для хранения в течение 12 месяцев в БУЗ УР "УРЦ СПИД и ИЗ".

Пострадавшего и лицо, которое может являться потенциальным источником заражения, необходимо опросить о носительстве вирусных гепатитов, ИППП, воспалительных заболеваний мочеполовой сферы, других заболеваний, провести консультирование относительно менее рискованного поведения. Если источник инфицирован ВИЧ, выясняют, получал ли он антиретровирусную терапию. Если пострадавшая – женщина, необходимо провести тест на беременность и выяснить, не кормит ли она грудью ребенка. При отсутствии уточняющих данных постконтактную профилактику начинают немедленно, при появлении дополнительной информации схема корректируется.

Проведение постконтактной профилактики заражения ВИЧ антиретро¬вирусными препаратами, в соответствии с СП 3.1.5. 2826-10:

Пункт 8.3.3.3: Решение о проведение постконтактной профилактики заражения ВИЧ-инфекцией принимает врач, ответственный за ведение пациентов с ВИЧ-инфекцией в ЛПУ, где произошла аварийная ситуация. В выходные, праздничные дни и в ночную смену дежурный врач отделения, где произошла аварийная ситуация, с последующим направлением пострадавшего сотрудника на консультацию в БУЗ УР "УРЦ СПИД и ИЗ" к врачу–инфекционисту для коррекции АРВТ.

Пункт 8.3.3.3.1: Прием антиретровирусных препаратов должен быть начат в течение первых двух часов после аварии, но не позднее 72 часов.

В каждом ЛПУ должен быть определен приказом главного врача специалист ответственный за хранение АРВП, должно быть определено место хранения АРВП с обеспечением их доступности круглосуточно, в том числе в ночное время и выходные дни.

Пункт 8.3.3.3.2: Стандартная схема постконтактной профилактики заражения ВИЧ – лопинавир/ритонавир + зидовудин/ламивудин. При отсутствии данных препаратов для начала химиопрофилактики могут использоваться любые другие антиретровирусные препараты; если невозможно сразу назначить полноценную схему ВААРТ, начинается прием одного или двух имеющихся в наличии препаратов. Использование невирапина и абакавира возможно только при отсутствии других препаратов. Если единственным из имеющихся препаратов является невирапин, должна быть назначена только одна доза препарата – 0,2 г (повторный его прием недопустим), затем при поступлении других препаратов назначается полноценная химиопрофилактика. Если химиопрофилактика начата с использованием абакавира, следует как можно быстрее провести исследование на реакцию гиперчувствительности к нему или провести замену абакавира на другой НИОТ.

Оформление аварийной ситуации проводится в соответствии с установленными требованиями в соответствии с СП 3.1.5. 2826-10:

Пункт 8.3.3.3.3:

1. сотрудники ЛПУ должны незамедлительно сообщать о каждом аварийном случае руководителю подразделения, его заместителю или вышестоящему руководителю;

2. травмы, полученные медработниками, и повлекшие за собой хотя бы 1 день нетрудоспособности или перевод на другую работу должны учитываться в каждом ЛПУ и актироваться как несчастный случай на производстве с составлением Акта о несчастном случае на производстве (в 3-х экземплярах), на основании постановления Минтруда РФ от 24.10.2002 №73 "Об утверждении форм документов, необходимых для расследования и учета несчастных случаев на производстве, и положения об особенностях расследования несчастных случаев на производстве в отдельных отраслях и организациях"

4. необходимо провести эпидрасследование причины травмы и установить связь причины травмы с исполнением медработником служебных обязанностей;

Пункт 8.3.3.3.4:

Все ЛПУ должны быть обеспечены или иметь при необходимости доступ к экспресс-тестам на ВИЧ и антиретровирусным препаратам. Запас антиретровирусных препаратов должен храниться в любом ЛПУ с таким расчетом, чтобы обследование и лечение могло быть организовано в течение 2 часов после аварийной ситуации. В ЛПУ должен быть определен специалист, ответственный за хранение антиретровирусных препаратов, место их хранения с доступом, в том числе, в ночное время и выходные дни.

Пункт 5.6:

Освидетельствование на ВИЧ-инфекцию пострадавшего медработника проводится с обязательным до - и послетестовым консультированием по вопросам профилактики ВИЧ-инфекции.

Пункт 5.7:

Консультирование должно проводиться обученным специалистом (желательно врачом-инфекционистом, врачом-эпидемиологом или психологом) и включать основные положения, касающиеся тестирования на ВИЧ, возможные последствия тестирования, определение наличия или отсутствия индивидуальных факторов риска, оценку информированности освидетельствуемого по вопросам профилактики ВИЧ-инфекции, предоставление информации о путях передачи ВИЧ и способах защиты от заражения ВИЧ, видов помощи доступных для инфицированного ВИЧ.

Пункт 5.8:

При проведении дотестового консультирования необходимо заполнить форму информированного согласия на проведение освидетельствования на ВИЧ-инфекцию в двух экземплярах, одна форма выдается на руки обследуемому, другая сохраняется в ЛПУ.

Наблюдение за контактировавшими, получающим химиопрофилактику заражения ВИЧ.

Для выявления нежелательных явлений, связанных с приемом препаратов, проводят лабораторное обследование: общий анализ крови, биохимический анализ крови (о. билирубин, АЛТ, АСТ, амилаза/липаза). Рекомендуемая кратность обследования: через 2 недели, затем через 4 недели от начала химиопрофилактики.

Пострадавшему рекомендуют до конца срока наблюдения использовать презерватив, отказаться от донорства, принять меры по предупреждению наступления беременности, отказаться от кормления грудью.

1. Ці Державні санітарні норми та правила встановлюють гігієнічні вимоги до приміщень при централізованій та децентралізованій організації стерилізації у закладах охорони здоров’я, визначають порядок проведення в них дезінфекції, передстерилізаційного очищення (далі - ПСО) медичних виробів та їх стерилізації з метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

2. Ці Правила регламентують проведення дезінфекції, ПСО та стерилізації медичних виробів із застосуванням обладнання, приладів, устаткування, дезінфекційних та мийних засобів, тест-індикаторів для контролю, зареєстрованих в установленому порядку.

ІІ. Вимоги до проведення стерилізації

1. Загальні вимоги:

1) медичні вироби, які в процесі експлуатації контактують з поверхнею рани, кров’ю, ін’єкційними препаратами, шкірою, а також слизовою оболонкою і можуть спричинити їх ушкодження, підлягають знезараженню, що включає три послідовних процеси: дезінфекцію, ПСО та стерилізацію;

2) стерилізацію медичних виробів проводять у ЦСВ, яке є структурним підрозділом закладу, який у своїй діяльності використовує медичні вироби, що контактують з кров’ю, поверхнею ран і слизовими оболонками людини;

3) не допускається проведення стерилізації медичних виробів у кабінетах, де надається медична допомога пацієнтам, або в інших приміщеннях, де відсутні умови для дотримання санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму, необхідних для процесу стерилізації;

4) для проведення стерилізації заклади забезпечуються необхідним для цього обладнанням, мийними та дезінфекційними засобами, а також стерилізаційними пакувальними матеріалами, засобами контролю та транспортування, дозволеними до використання в Україні;

5) у закладах використовують мийні та дезінфекційні засоби, обладнання, устаткування (прилади, мийно-дезінфекційні машини, стерилізатори тощо), засоби контролю (індикатори хімічні і біологічні) та транспортування, стерилізаційні пакувальні матеріали, дозволені до використання в Україні;

6) вибір методів та засобів для дезінфекції, ПСО і стерилізації, щоб уникнути негативного впливу на медичні вироби, проводиться відповідно до інструкції з експлуатації;

7) ємності, які використовуються для дезінфекції та стерилізації, повинні бути забезпечені кришками, які щільно закриваються, мати чіткі написи із зазначенням на етикетках назви засобу, концентрації, дати виготовлення і граничного терміну придатності розчину;

8) при проведенні дезінфекції, ПСО та стерилізації розчинами хімічних засобів медичні вироби занурюють у робочий розчин засобу із заповненням каналів та порожнин. Роз'ємні вироби занурюють у розібраному вигляді, інструменти із замковими частинами замочують розкритими. Товщина шару дезінфекційного розчину над медичними виробами повинна бути не менше 1 см.

2. Дезінфекція здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) дезінфекції підлягають усі медичні вироби одразу після їх використання (усі медичні вироби після використання вважаються інфікованими). Набори інструментів та окремі інструменти вважаються використаними у випадку відкриття пакування;

2) дезінфекція медичних виробів проводиться в операційному блоці, маніпуляційному/процедурному кабінеті, а також в інших лікувально-діагностичних приміщеннях з використанням дезінфекційних засобів, які запобігають фіксуванню білкових компонентів;

3) дезінфекцію медичних виробів здійснюють фізичним, хімічним або комбінованими методами згідно з режимами, що забезпечують знищення вірусів, бактерій та грибів;

4) дезінфекцію медичних виробів виконують ручним (у спеціально призначених для цих цілей ємностях) або механізованим (у мийно-дезінфекційних машинах) способом;

5) кратність використання робочих розчинів дезінфекційних засобів визначається відповідно до інструкції з експлуатації;

6) після дезінфекції медичні вироби багаторазового призначення повинні бути відмиті від залишків дезінфекційних засобів;

7) не допускається проведення дезінфекції медичних виробів (крім механізованого методу в мийно-дезінфекційних машинах) одномоментно з процесом ПСО матеріалів, забруднених кров’ю та іншими біологічними рідинами;

8) після дезінфекції медичні вироби використовують за призначенням або (за наявності показань) піддають подальшому ПСО та стерилізації.

5. Передстерилізаційне очищення:

1) ПСО здійснюється після дезінфекції як окремий процес або в поєднанні з дезінфекцією у разі відсутності забруднення біологічними рідинами та кров’ю за наявності у мийному засобі дезінфекційних властивостей;

ІІІ. Стерилізація, методи здійснення, контроль ефективності

1. Загальні вимоги:

1) стерилізацію медичних виробів здійснюють фізичним (паровим, повітряним) і хімічним (розчинами хімічних засобів, газовим, плазмовим) методами, використовуючи для цього відповідні стерилізаційні засоби та типи обладнання;

2) вибір методу та засобів стерилізації залежить від особливостей медичних виробів, які стерилізуються відповідно до інструкції з експлуатації.

2. Паровий метод стерилізації:

1) при паровому методі стерилізаційним засобом є водяна насичена пара під підвищеним тиском. Стерилізацію здійснюють у парових стерилізаторах (автоклавах);

2) паровим методом стерилізують медичні вироби, загальнохірургічні та інші інструменти, деталі приладів, апаратів з корозійностійких металів, скла, білизну, перев'язувальний матеріал, вироби з гуми, латексу, окремих видів пластмас.

3. Повітряний метод стерилізації:

1) при повітряному методі стерилізаційним засобом є сухе гаряче повітря;

2) повітряним методом стерилізують хірургічні, стоматологічні, гінекологічні інструменти, деталі приладів, апаратів, у тому числі виготовлених з корозійнонестійких металів і силіконової гуми, згідно з інструкцією з експлуатації;

4. Хімічний метод стерилізації:

1) хімічний метод стерилізації із застосуванням розчинів хімічних засобів (стерилянтів) застосовують у випадках стерилізації медичних виробів, у конструкції яких використовуються термолабільні матеріали, що унеможливлює використання інших методів стерилізації;

2) при хімічному методі стерилізації медичних виробів використовують дезінфекційні засоби, що виявляють спороцидну дію за такими діючими речовинами: альдегіди, перекис водню, надоцтова кислота, аміни, гуанідини тощо.

5. Стерилізація газовим методом:

1) газовим методом стерилізують медичні вироби з різноманітних, у тому числі термолабільних матеріалів, використовуючи стерилізаційні агенти: оксид етилену;

2) перед стерилізацією газовим методом медичні вироби повинні бути ретельно висушені;

3) медичні вироби, простерилізовані газовим методом, використовують після їх витримування у вентильованому приміщенні протягом часу, рекомендованого виробником обладнання, до повної дегазації.

6. Стерилізація низькотемпературною плазмою:

1) низькотемпературною плазмою стерилізують медичні вироби із термолабільних матеріалів, у тому числі хірургічні, ендоскопічні інструменти, ендоскопи, оптичні прилади і пристосування, волоконні світоводні кабелі, зонди, датчики, електропровідні шнури, кабелі та інші вироби з металів, латексу, пластмас, скла, кремнію, використовуючи стерилізаційні засоби на основі перекису водню;

2) стерилізацію медичних виробів низькотемпературною плазмою проводять у стаціонарних плазмових стерилізаторах.

9. Контроль стерильності:

1) ефективність стерилізації оцінюють на підставі результатів бактеріологічних досліджень, що проводяться при контролі стерильності медичних виробів, які пройшли повний цикл стерилізації;

2) на стерильність досліджуються лише такі медичні вироби і матеріали, які пройшли повний цикл стерилізації у цьому закладі:

судинні катетери для діагностичних процедур багаторазового використання;

хірургічний інструментарій з накритого стерильного столу;

медичні вироби, що використовуються для інвазивних діагностичних процедур;

інші матеріали після стерилізації;

3) у закладах охорони здоров’я: амбулаторно-поліклінічних (амбулаторії, поліклініки, у тому числі стоматологічні, фельдшерсько-акушерські пункти, у тому числі сільських та селишних рад, пункти охорони здоров’я, центри первинної медико-санітарної допомоги), стаціонарних закладах без операційного блоку обсяг досліджень щодо внутрішнього контролю стерильності медичних виробів визначається керівником закладу залежно від обсягів інвазивних лікувально-діагностичних процедур. Частота проведення досліджень має становити не менше ніж один раз на три місяці, а кількість проб - не менше 3-5 одиниць медичних виробів одного найменування.

© 2014-2022 — Студопедия.Нет — Информационный студенческий ресурс. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав (0.01)

Читайте также: